Театр у Стародавній Греції

 

Урок

Тема: Театр у Стародавній Греції

Мета уроку:

·        узагальнити вивчене за темою «Античний театр»;

·        продовжити ознайомлення з особливостями виникнення, облаштування та функціонування давньогрецького театру;

·        показати вплив античного театру на розвиток світового мистецтва;

·        розвивати творчі здібності учнів, виховувати інтерес до культурних надбань людства.

Обладнання: портрети Есхіла, Сафокла, Еврипіда, картини європейських митців до образу Прометея,                             ілюстрації  зображення Акрополя, античного театру в Афінах та Епідаврі; маски, котурни (виготовлені учнями).

Тип уроку: урок-екскурсія античним театром

                                                                                  Хід уроку

Епіграф:

Весь світ – театр,

А люди у ньому – актори.

                               В. Шекспір

Хай переможе найкращий!

(гасло на змаганнях давньогрецьких

                            драматургів)                                                                

 

Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя. З античністю, яку називають колискою європейської культури, пов’язані  історія і культура України. Як ви знаєте, наша держава, розташована у центрі Європи, цілеспрямовано інтегрується в європейську спільноту. Тому наше завдання – бути по-європейськи освіченими  людьми, постійно поповнювати свої знання з культурної спадщини людства.  Ось чому наш урок-екскурсію ми починаємо саме з античності, з її культурних надбань, а точніше – з давньогрецького театру, який мав величезну виховну дію у давні  часи та вплинув  на весь подальший розвиток драматичного мистецтва.

Актуалізація опорних знань учнів, здобутих на попередніх уроках

Бесіда:

·        Театр … А що означає це слово? (Видовище, місце для видовищ).

·        Назвіть давньогрецьких драматургів. (Есхіл («батько трагедії»), Софокл, Еврипід, Аристофан (комедіограф))

Бліц-турнір (по рядах)

1 питання – дати визначення

І ряд – драма

ІІ ряд  - трагедія

ІІІ ряд – комедія

Літературний  диктант.  Бліц-турнір

1.     – Вихід хору, під час якого звучала перша пісня. (Парод).

2.     – Єдиний самостійний актор у трагедії. (Протагоніст).

3.     – Розмова двох або більше осіб. (Діалог).

4.     – Урочиста пісня у трагедії. (Стасим).

5.     – Заспівувач хору. (Корифей).

6.     – Місця для глядачів в античному  театрі. (Театрон).

7.     – Місце, де відбувається дія в античній драмі. (Орхестра, проскеній).

8.     – Сценічне взуття на високих підставках, винахід Есхіла. (Котурни).

9.     – Заключна пісня хору.  (Ексод).

10.– Грошова допомога бідним грекам від хорегів. (Теорікон).

11.– Вступна частина античної трагедії та комедії. (Пролог).

12.Провідний лейтмотив у трагедії Есхіла

Формування знань, умінь, навичок

Учитель. Чи пам’ятаєте ви, як назвав Платон  поетесу Сапфо? Так, десятою музою. А чи знаєте ви, хто були  ще дев’ять муз в давньогрецькій міфології? Ці музи – покровительки різноманітних видів мистецтва і науки – народилися від Зевса і Мнемозіни, богині пам’яті. Назвіть їх, користуючись робочою карткою. (Клас поділений на 3 групи, кожна називає 3 музи).

І рядМельпомена – муза трагедії

Кліо – муза історії

Талія – муза комедії

Евтерпа – муза ліричної поезії

Ерато – муза любовної лірики

ІІ рядТерпсихора – муза танців

Полігімнія – муза гімнів

Калліопа – муза епічної поезії

ІІІ рядУранія – муза астрономії

·        Ну що ж, ми вже готові до екскурсії, а нашими гідами будуть муза трагедії Мельпомена і муза комедії Талія.

·        Музи розкажуть про виникнення театру , його вигляд, особливості постановки п’єс, глядачів, про культ змагальності у театрі, структуру трагедій.

Виникнення театру.  Театральні вистави виниклина основі культу бога ДІоніса. Під час святкування Великих Діонісій (березень - квітень), Сільських Діонісій (грудень-січень) відбувались театралізовані дійства, які досить швидко переросли в постановку п’єс – комедій та трагедій.

Вигляд театру.  Руїни давньогрецьких театрів вражають своїми розмірами. Ці будівлі були розраховані на кілька десятків тисяч відвідувачів. Наприклад театр Діоніса в Афінах уміщав приблизно 17000 глядачів.

        В основному театр складався з 3 головних частин: оркестри для хору з жертовником Діонісу посередині, місць для глядачів, поділених проходами на 13 секторів, та скени – будівлі поза орхестрою , в якій переодягались актори. В кінці VIст. до н.е. орхестра була круглою, її оточували дерев’яні  лави для глядачів. На початку V ст. до н.е. дерев’яні лави було замінено кам’яними, що спускались півколом. Орхестра формою нагадувала підкову. Театр мав форму  зрізаного конуса, тому відрізнявся чудовою акустикою: тисячі людей могли добре чути акторів.

Особливості постановки п’єс.  Хор у театрі складався спочатку з 12, а потім з 15 чоловік, на чолі з корифеєм – головою хору – і поділявся на 2 півхори. Хор виступав з піснями та танцями, зображав близьких до головних героїв осіб, одягнених у відповідні костюми.

      Трагічні актори, кількість яких поступово зросла від 1 до 3, грали  в барвистих, ошатних костюмах, збільшуючи свій зріст спеціальним взуттям на товстій підошві (котурнами) та високими головними уборами. На обличчя одягались яскраво розфарбовані маски відповідно до типу героїв – старих, юнаків, жінок, рабів. У величезному театрі ці маски добре бачили глядачі, крім того, маски давали можливість одному актору  виконувати кілька ролей. Усі жіночі ролі виконували чоловіки. Актори не лише декламували, а й співали та танцювали.

       По ходу дії використовувались підйомні машини, необхідні для появи богів, а також машини для шумових ефектів (грому). Були також спеціальні майданчики на колесах, які застосовували для того, щоб показати дію всередині будинку.

Глядачі.  Публіка – всі афінські громадяни – отримувала з серединиVст.. до н.е. від держави спеціальні глядацькі гроші для відвідування театру, в обмін на які видавались металеві номери із зазначеними місцями.

   Оскільки вистави починались зранку і тривали протягом дня (ставились 3 дні поспіль по 3 трагедії та по 1 сатирівській драмі), то публіка запасалась їжею.

Культ змагальності в театрі. В давньогрецькому театрі  відбувалися змагання між драматургами. Після триденних змагань (постановок п’єс) спеціально  обрані судді оголошували рішення. Визначались 3 переможці, котрі отримували грошову винагороду, а вінки з плюща отримували лише ті, які вибороли перше місце. Імена поетів, акторів записувались в спеціальні акти і зберігались у державному архіві. ЗIVст. до н.е. імена переможців вирізали на мармурових плитах, уламки яких дійшли до наших днів.

Структура трагедій. Трагедії відрізнялися складною структурою. Вони розпочиналися з прологу. Потім виступала перша частина хору, це – парод трагедії. Після нього чергувались епісодії (діалогічні частини) та стасими («стоячі пісні хору»). Закінчувалась трагедія гексодом – заключною піснею хору.

     Структура комедій.  Структура комедій дещо відрізнялися від структури трагедій. Комедії починалися з прологу, потім звучав парод. Далі відбувались змагання між дійовими особами (агон) , переможець яких розповідав про тему та ідею комедії; хор звертався до публіки; епісодії чергувались зі стасимами. Завершувалася дія ексодом.

     Видатні драматурги.  Видатними давньогрецькими драматургами були трагіки Есхіл (525-456 рр. до н.е.), Софокл (496-406 рр. до н.е.), Евріпід (480 - 406 рр. до н.е.) та комедіограф Аристофан (450-384 рр. до н.е.).

    Закріплення вивченого матеріалу.

·        Бесіда.

·        Яку форму мав давньогрецький театр?

Пригадайте вивчене на уроках геометрії. (Зрізаного конуса).

·        Чому давньогрецький театр мав форму зрізаного конуса? Відповісти на це запитання допоможуть знання з фізики.

(Форма зрізаного конуса забезпечувала гарну акустику та давала глядачам можливість з будь-якого місця добре бачити виставу.

Цю ідею використали зодчі наступних епох, будуючи, наприклад, Колізей у Римі чи стадіони).

(Глечики, урни).

·        Чому давні греки  використовували для будівництва театрів природний рельєф? Тут знадобляться знання з географії. (Щоб не робити насипу, не було технологій).

·        Як уславлювали греки драматургів-переможців?  Тут  у пригодістанутьзнання з історії. (Післятриденнихзмагань (постановок п’єс) спеціальнісуддіназивалитрьохдраматургів – переможців, яким вручали грошовіпремії, а найкращому з них – ще й вінок з плюща).

·        Чому держава заохочувалагреківходитидо театру?

·        Щотаке «театральнігроші»? (Держава видавалагромадянам так звані «театральнігроші», за якіможнабулопридбатилишеметалеві таблички (в наш час - квитки) для відвідування театру. Держава підтримувала театр, оскількивбачалавньомуважливийзасібвихованнянайширшихмас народу.)

Слово учителя.  «Хай переможенайкращий !»

Ми, діти з вами вивчалиуривкиізтворівдавньогрецькихдраматургів-майстрівтрагедіїЕсхіла «Прометей закутий» та Софокла «Антігона». У нас працювалатворчагрупа «Античніактори». До вашоїувагидвіінсценізації і назвемоцей фрагмент уроку «МаліДіонісії у сучаснійлітературі». Перша з трагедіїЕсхіла «Прометей закутий»  - діалог Прометея та Гермеса.

Інсценізація  - діалог Прометея та бога Гермеса.

Друга – з трагедії Софокла «Антігона».

Подякуватиакторам.

·        Образ Прометея став вічним образом.

- Дайте визначення «вічний образ».

- Символом яких рис, чеснот став Прометей? (Символом мужності, людяності, самопожертви, стійкості, волелюбності, духу, благородства).

Образ Антігони – символ людяності, вірності, традиціям, співчуття.

Щоміж ними спільного? Мужність, стійкість, співчуття, відданість, ідеали, жертовність, справедливість, людяність.

Слово Музам – Кліо та Калліопі про ПівнічнеПричорномор’я.

Учитель.

·        Досягнення давньогрецької цивілізації й культури греки-поселенці продовжували розвивати в містах і передмістях Північного Причорномор’я.  А про це вам розкажуть наші музи Кліо та Калліопа. Вони поведуть вас шляхами причорноморських еллінів. (Розповідь супроводжується показом слайдів).

·        Загальний культурний рівень жителів Ольвії, Херсонеса, Тіри й особливо багато Пантікапея був високим і сприяв бурхливому розвитку місцевої архітектури, театрального мистецтва, скульптури, живопису, керамічного й ювелірного промислів.

·        Херсонес Таврійський був заснований 422-421 рр. до н.е. грецькими вихідцями з ГеаклеїПонтійської як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму. Херсонес розташований у південно-західній частині Криму, біля Карантинної  бухти в межах сучасного міста Севастополя. Найдавніші археологічні знахідки в Херсонесі – уламки чорно фігурної кераміки – датуються VI ст. до н.е.

·        У Херсонесі театральні вистави складали частину багатоденного свята на честь Діонісія. На свято до амфітеатру зібралися всі городяни міста, а перед драматичними змаганнями проводилася церемонія нагородження за особливі заслуги перед містом.

·        Театр діяв до І століття н.е. За припущеннями археологів та істориків, за римських часів амфітеатр використовувався ще й як цирк, де відбувалися бої гладіаторів. У амфітеатрі могли розміститися близько 4 тис. глядачів, тобто практично всі вільні чоловіки – громадяни тодішнього Херсонесу.

·        Історики спробували реконструювати репертуар Херсонеського театру. Відомо, що, як і в інших полісах, тут ставилися класичні твори відомих грецьких авторів. Проте були й драми місцевих драматургів. Особливий інтерес виявляли до п’єс , дія яких відбувалася в Північному Причорномор’ї. До сьогодні збереглася  лише драма Евріпіда «Іфігенія в Тавриді», окрім того відомо про існування драм «Скіфи» Софокла та «Скіфи і таври» Антифана, які не збереглися. Про місцевих авторів драм згадується в херсонеському написі  римського часу, в якому серед учасників музичних змагань згадуються комедіографи.

·        Про античну цивілізацію без своєрідної культури Північного Причорномор’я годі й думати. Незважаючи на свою периферійність, ця культура  увійшла до скарбнички світових цінностей. Величезна кількість художніх творів як приїжджих, так і місцевих майстрів свідчить про розвинені мистецькі смаки жителів цього регіону. Не лише еллінів, а й таких, здавалося б, «диких» народів, як скіфи, сармати, й таких «сільськогосподарських», як праслов’янські зарубинецькі племена.

Учитель. Проведено короткий порівняльний аналіз давньогрецького театру і сучасного

·        Робота в групах. І група визначає спільне, що об’єднує давньогрецький і сучасний театри, ІІ і ІІІ – визначають відмінність театрів.

Спільне:

·        Окрема будівля

·        Є сцена, місце для оркестру, зберігання декорацій, перевдягання акторів

·        Місця для глядачів

·        Квитки

·        Грають комедії і трагедії

Відмінне:

Грецький                                                                       Сучасний

-Грають тільки чоловіки                              - Грають чоловіки й жінки

- Грають у масках                                          - Грають без масок

- Вистави тричі на рік                                   - Вистави впродовж усього року

- Вистави тільки вдень                                 - Вистави у будь-який час доби

- Комедії і трагедії                                         - Багато різних жанрів

 

Обговорення

·        Учитель. Ваше ставлення до театру.

Чи потрібний він? Чи варто бувати у театрі?  (Думки вголос)

·         ! Весь світ – театр, а люди у ньому – актори…

                                                               В. Шекспір

·        ! Творче завдання – скласти сеннан (за схемою)

Античний театр

Давній, повчальний, зацікавлює, збагачує, виховує

Засіб виховного впливу на глядача

Видовище

                     Вислів Софокла                                                (вистава)                     «В світі багато дивних див…»

Оцінки. Актори – 12 б. , музи – 11 б.

Д/з: с.139-143 (читати і аналізувати), думка в подарунок Есхіла с. 138