Відділ освіти Пустомитівської районної державної адміністрації

Пустомитівська ЗОШ №1 І-ІІІ ст.

Опис

виховної системи класу

класного керівника

Лутчин Вікторії Степанівни

Опис виховної системи класу

Формування національно свідомого громадянина своєї держави, патріота, гуманіста, людини з активною життєвою позицією
Компоненти структури
Організаційно-цільовий компонент (стратегічна ціль (державна стратегія виховної політики, генеральна мета вихованя; етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)	Виховання учнів у сучасній школі здійснюється в контексті громадянської і загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства й держави. Метою «Основних орієнтирів виховання» (згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України) є створення цілісної моделі виховної системи на основі громадянських та загальнолюдських цінностей. Виховна система – це цілісний організм, який виникає у процесі інтеграції основних компонентів виховання (мета, суб’єкти виховання, їх діяльність, спілкування, відносини, кадровий потенціал, матеріальна база), що сприяє духовному розвитку й саморозвитку особистості, створенню своєрідного, за визначенням К. Ушинського, «духу школи». Серцевиною виховного процесу є особистість – її нахили, здібності, потреби, інтереси, соціальний досвід, самовідданість, характер. Одним із визначальних принципів виховної системи є взаємозв’язок впливів: родини, вчителя, соціальних об’єктів, довкілля (освітнього простору). Родина, її цінності є складниками суспільства, яке будується на родинних принципах співжиття, дбайливого ставлення  на тих чинниках, що допомагають розкрити творчий потенціал дитини. Виховна система класу – це спосіб організації життєдіяльності та виховання членів класного співтовариства, що становить цілісну й упорядковану сукупність взаємопов'язаних компонентів і сприяє розвитку особистості та колективу. Вона належить до соціального типу систем, тобто є «живим» системним утворенням. Щоб чітко визначити, які стоять завдання переді мною, щоб успішно досягти поставленої мети, аналізую основні положення державних документів про освіту: ·        Дитина має право на здобуття освіти, яка повинна бути безкоштовною й обов’язковою, в усякому разі на початкових стадіях. Їй має даватися освіта, яка сприяла б їй загальному культурному розвитку і завдяки якій вона могла б на основі рівності можливостей розвинути свої здібності й особисте мислення, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності; стати корисним членом суспільства.             (Декларація прав дитини) ·        … знаходити нове, досі невідоме, ставити запитання; користуватися порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей; давати правильність певного судження та власної думки; виконувати творчі завдання. (Програма загальноосвітньої школи) ·        … формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдаровань… (ст. 5 Закону України «Про загальну середню освіту») ·        Загальноосвітня школа України має здійснити прорив до якісної нової освіти всіх дітей шкільного віку. Це вимагає пріоритетної уваги до навчального змісту і методик, які формують світогляд, ціннісні орієнтації, уміння самостійно вчитись, критично мислити, користуватися комп’ютером, здатність до самопізнання й самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності, уміння й навички, необхідні для життєвого і професійного вибору. ·        … є орієнтація на розвиток творчості – творчої активності, творчого мислення, здібностей до діяльності в нових умовах (Концепція загальної середньої освіти). Проаналізувавши основні положення державних документів про освіту, я поставила перед собою ряд завдань, які прагну успішно виконувати: 1)    виховання громадянина – патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю; 2)    формування потреби та вміння жити в громадянському суспільстві; 3)    виховання духовності; 4)    виховання шанобливого ставлення до української мови, культури, історії рідного краю, а також культури всіх корінних народів, національних меншин, які проживають в Україні; 5)    формування соціальної активності та громадянської самосвідомості молоді через розвиток учнівського самоврядування, яке має діяти на основі демократичних цінностей; 6)    виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров’я; 7)    виховання художньо-естетичних смаків, екологічної трудової культури. Моя головна мета виховання – виховати людину гуманну, творчу, відповідальну, з активною життєвою позицією, з почуттям власної гідності, чесну, толерантну, працелюбну, людину-патріота. Тільки так можна буде розраховувати на покращення ситуації в суспільстві. У кожній дитині я бачу Людину, вірю в неї, у її розум, добре серце, безкорисливість і неповторність, тому до кожної дитини шукаю індивідуальний підхід. Намагаюсь дітям прищепити правило: «Не кажи: «не вмію», а кажи: «навчуся», «хочу, буду, можу». Успіх розвитку виховної системи класу залежить від уміння класного керівника правильно визначити етапи цього процесу, а також обрати відповідні мету і засоби педагогічної діяльності. Умовно можна виділити чотири етапи в розвитку виховної системи. Перший етап розвитку виховної системи – проектування системи. На цьому етапі переважає вивчення інтересів, потреб та інших особистісних характеристик учнів класу. Саме на цьому етапі важливою є допомога шкільного психолога, який науково обґрунтує особистісні характеристики учнів, що дасть змогу класному керівникові спроектувати бажаний образ, визначити перспективи життєдіяльності класного колективу. Другий етап – становлення системи. Цей етап –зміцнення міжособистісних стосунків, формування поняття «ми», апробація форм і засобів спільної діяльності, плекання традицій класного колективу. Заклик класного керівника «Роби, як я» стає в цей час основним девізом життєдіяльності класного колективу. Третій етап – стабільне функціонування системи. На третьому етапі активно розвиваються самоуправлінські засади,тому з’являється гасло «Роби, як кращі серед нас», життя класу будується на засадах традицій, що зберігаються й підтримуються більшістю членів колективу. Четвертий етап – етап завершення функціонування або докорінного оновлення системи. Для цього етапу характерні дві тенденції: перша – пошук того шляху, щоб краще в житті класу стало надбанням усієї школи (залишити «добрий слід»); друга – пошук нових ідей, форм і засобів оновлення життєдіяльності класу. Ціль окремого виховного впливу досягається по-різному: на одних вихованців він значний, а на інших – ледь помітний. Отже, цілеспрямованість виховання означає обґрунтовану послідовність цілей виховання, постійне корегування виховних дій. Мета визначає характер не лише окремих виховних впливів, а й усього процесу виховання. Вважаю, що класний керівник має бути професіоналом. Він повинен уміти ставити себе поряд із дитиною в діяльності, бачити в учневі особистість. Саме він повинен допомогти кожній дитині зрозуміти себе й повірити у свої сили, створювати ситуацію успіху. Адже вчинки та дії кожного визначають у майбутньому Людину, громадянина. Свою роботу як класного керівника намагаюсь будувати на рівні сучасної педагогіки, враховуючи, удосконалюючи та поєднуючи відомі теорії, ідеї, методи. Виховна система класу і школи нероздільні і взаємодоповнювані,опираються на три спільні компоненти, а саме: організацію роботи учнівського самоврядування, вибір та реалізацію колективних творчих справ, родинно-педагогічну підтримку. Учні класу брали активну участь у загальношкільних заходах: ·        дитячо-юнацький фестиваль мистецтв «Сурми звитяги»; ·        День писемності та української мови; ·        День вишитої сорочки; ·        виставки новорічно-різдвяних та великодних композицій; ·        вшанування пам’яті жертв Голодомору, сталінських репресій, Героїв Небесної Сотні, Чорнобильської трагедії; ·        зустрічі з активними учасниками Київського майдану (Феник Микола, Кревнюх Василь), воїнами АТО; ·        вшанування величних постатей України, у тому числі письменників, митців тощо; ·        участь у військово-патріотичній козацькій грі «Сокіл («Джура»)».
Гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент (досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник)	У сучасних умовах вчителю необхідно дійти до кожного учня, створити умови для розвитку його індивідуальних здібностей, сформувати в дитини потребу  самовираження. Дитина хоче бути значною, соціально самостверджуватися, тому основним виховним завданням вважаю реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до виховання. Моє педагогічне кредо: «Віддай людині крихітку себе,за це душа наповнюється світлом»(Ліна Костенко). Я твердо вірю в силу виховання, яка складається з дуже простих компонентів: любові до дітей, слова вчителя, сили особистого прикладу, справедливості, мудрості,доброти. здатності прощати дитину. Учитель – учень – єдина духовна спільнота. У поняття виховання особистості я вкладаю духовне багатство, широкий світогляд, ерудицію, високу моральність, товариськість, здатність впливати на рішення й діяльність колективу. Саме учитель повинен допомогти дитині зрозуміти себе й повірити у свої сили, а також усвідомити себе частинкою колективу. Основні напрями виховної роботи із класним колективом, які я визначила як пріоритетні: ·        Ціннісне ставлення: -         до сім’ї, родини, людей; -         до суспільства і держави; -         до себе; -         до праці; -         до мистецтва; -         до природи. ·        Індивідуальна робота з учнями. ·        Робота з батьками. У всіх виховних справах підкреслюю поняття «національне», «українське».
Організаційно-педагогічний компонент (педагогічні умови ефективності виховного процесу)	Розвиток творчої ініціативи, активності особистості відбувається тоді, коли класний керівник і вихованець діють разом, об’єднані спільною метою, спільними життєвими турботами, та будують свої стосунки на основі співробітництва і довір’я. Тому я намагаюсь вести керівництво класом тактовно і гнучко, допомагаю школярам знаходити потрібні, корисні заняття до душі, організовувати позаурочний час, дозвілля, сприяти самовихованню. Я впевнена, що виховувати дітей потрібно тільки з любов'ю до кожного. Уся система моєї виховної роботи спрямована на те, щоб без фізичних і психічних перевантажень вихованців, на основі позитивних емоцій, оптимістичного ставлення до життя, виховати високоморальну, високодуховну особистість, допомогти їй реалізувати себе як індивідуальність, навчити виробляти свою активну позицію в житті, пізнати і зрозуміти себе й довколишніх, бути здатною до самореалізації, самовираження, самоорганізації. Успішно діє у класному колективі учнівське самоврядування. Актив класу формується за спільним вибором учнів і складається із найбільш активних та організованих дітей. Часто проводяться класні збори, де обговорюються складні ситуації, щоденні справи, плани на майбутнє. Кожен учень має право висловити власну думку, яку обов’язково почують інші. Для забезпечення комфортного перебування вихованців у школі, з метою підвищення їх навчальних досягнень та успішної адаптації в колективі тісно співпрацюю з психологом школи, адміністрацією, учителями-предметниками. Важливою ланкою в системі виховної роботи є взаємодія з батьками учнів. Переконана в тому, що єдність виховних впливів закладу освіти і сім’ї не лише гарантує розумну спрямованість виховного процесу, але й збільшує його силу, його можливості. Завдяки системній роботі з батьками, їхній активній участі в навчально-виховній діяльності, соціально-педагогічній роботі, психолого-педагогічній просвіті спостерігається продуктивна, цілеспрямована співпраця, взаємна доброзичливість і повага. Батьки учнів - це активні учасники процесу виховання всебічно розвиненої, гармонійної особистості дитини. Для роботи з батьками використовую різні форми співпраці: батьківський лекторій, поради батькам, спільну діяльність у творчих об’єднаннях різної спрямованості, родинні свята, екскурсійні поїздки, допомогу у зміцненні матеріально-технічної бази школи, участь батьків у роботі Ради школи, батьківського комітету школи,  творчий звіт роботи учнівського самоврядування класу перед батьками. Для ефективності виховного процесу учневі необхідні: культура поведінки у школі та за її межами, громадська активність, самостійність у всіх видах діяльності, сформованість наукового світогляду, національної самосвідомості.
Практично-діяльнісний компонент (стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)	За роки педагогічної діяльності я випустила три класи. Останніх сім років (з 2008 по 2015 рр.) працювала з класним колективом, який став третім випуском. У цьому навчальному році розпочала роботу з п’ятим класом – і знову формую та виховую класний колектив. Мої учні (11 клас) були надзвичайно активними у школі, брали участь у всіх загальношкільних, і не тільки, заходах. Діти завжди звертались до мене зі своїми труднощами й невдачами, розчаруваннями, ділились радісними звістками, просили поради і довіряли свої таємниці. До кожного учня я шукала індивідуальний підхід. З моїм класом я досягла справжнього взаєморозуміння, і це додавало мені сил для праці, я відчувала задоволення від своєї професії. У кожного класного керівника, я вважаю, власний, індивідуальний стиль діяльності. В процесі моєї роботи виник певний стиль відносин з дітьми: я назву його «демократичним», коли враховуються здібності, інтереси, запити дітей, але й не забувають про обов"зки. Щоб прийняти певне рішення чи визначити певні дії у класі чи за його межами, ми завжди радились, враховуючи всі «за» і «проти». Основні принципи стилю діяльності,яких я дотримуюсь як класний керівник: -         не забороняти, а скеровувати; -         не управляти, а співуправляти; -         не змушувати, а переконувати; -         не командувати, а організовувати; -         не обмежувати, а надавати свободу вибору. Виховна діяльність класного керівника є важливою й відповідальною, тому намагаюсь проводити виховні години в атмосфері добра, взаємодопомоги, взаємоповаги, доброзичливості, толерантності. Розпочали ми свою роботу із колективних творчих справ, що сприяли розвитку колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативи дітей, згуртуванню колективу, і важливим для мене правилом було надання більшої самостійності, адже діти повинні мати можливості пізнавати життя на власному досвіді. Також важливим для мене є прийняття дитини як особистості, визнання її індивідуальної своєрідності, її права на виявлення свого «Я» на тому рівні розвитку, якого вона досягла у своєму житті. Разом з учнями я створювала умови для інтенсивного оволодіння організаторськими уміннями та навичками, залучала їх до підготовки та проведення колективних творчих справ. Через самоврядування учні мають можливість розвивати свої організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи. Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам’яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям. Важливою складовою класної виховної системи є вибір та реалізація колективних творчих справ. Учням потрібно надати необхідну інформацію. Тому класний керівник  пропонує, розказує, що цікавого бачив сам, які справи є вдалими в інших класах, школах. З метою згуртування класу, покращення мікроклімату я проводила цікаві виховні заходи, коли учні ставали одним цілим, перебували у творчому процесі, збагачувались інтелектуально. Щоб пізнати дітей, потрібно проводити з ними більше вільного часу. Перебуваючи з учнями за межами школи, можна відкрити безліч секретів у їхній поведінці, дізнатися, що їх цікавить, про що вони мріють, як ставляться до однокласників, батьків, учителів. Саме тому ми з класом багато подорожували рідним краєм. Побували у селі Страдч, побачили монаші печери, пройшли Хресну дорогу. Також побували у Крехівському монастирі, відчули історичний дух міста Жовкви. Незабутніми були мандрівки до Закарпаття (міста Мукачеве, Берегове та Ужгород). Цікавими під час цих подорожей були різноманітні атракції (термальні басейни, їзда верхи на конях, риболовля на форель). Разом із моїми вихованцями ми побували в Києві, побачили красу Карпат, відвідали Олеський та Золочівський замки, музей Івана Франка у Нагуєвичах, козацькі могили в Берестечку, музей «Криївка» (с. Басівка Пустомитівського району). Враження від цікавого шкільного життя: проведених виховних заходів, незабутніх подорожей лягли в основу цікавого проекту «Літопис класу», створеного спільними зусиллями класного керівника та учнів (Додаток 1). Усе це сприяло згуртованості класного колективу, встановленню у класі доброзичливих, щирих відносин, виробленню свідомого ставлення до навчання й виховання. Учні класу виявили свідоме ставлення до навчання, з переважної більшості предметів досягли достатнього і високого рівнів, брали участь у предметних олімпіадах. Активними учні були у загальношкільних заходах: військово-патріотичних змаганнях «Сокіл «Джура», Шевченківських днях, акціях милосердя, спортивних змаганнях, проектах. Спільна діяльність згуртовує, зближує, допомагає долати перешкоди, досягати омріяного.
Діагностико-результативний компонент (очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування системи)	Організаційно забезпечуючи виховну діяльність, я прагну, щоб формування суспільної свідомості, громадянської позиції, духовності та культури здійснювалось відповідно до потреб гуманізації, демократизації суспільного життя, інтересів суверенної України та світової спільноти. Сьогодні у стінах школи формуються світоглядна позиція та ціннісні орієнтації майбутніх громадян України, учням надаються широкі можливості для опанування основ наук, багатства національної та світової культури, створено умови для вільного й гармонійного розвитку та індивідуального самовдосконалення. Виховна робота в цілому спрямована на виховання нового покоління українців і створення умов для повного виявлення й утвердження національної самосвідомості через творчу активну особисту ініціативу. Як результат проведеної роботи маємо певні здобутки (результат плідної праці з 5-го по 11-й класи): ·        сформованість і згуртованість колективу (принципи товариськості, взаємної поваги); ·        рівень вихованості; ·        учні класу досягли здебільшого високого й достатнього рівня навчальних досягнень; ·        учні класу брали участь у предметних олімпіадах; ·        брали активну участь у загальношкільних виховних заходах, акціях, проектах, спортивних змаганнях, у роботі учнівського самоврядування (Паук Яна була обрана Президентом школи); ·        виховання патріотизму, сформованість активної громадянської позиції та відповідальності за долю України.
Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель          системи (якщо є)	Педагогічна модель виховної системи класу                    Людина                          Україна Християнські цінності                                    формування                                     особистості

Модель випускника

                                                                Родина

                                                                                                      Патріот

                                                                                                      Здорова

                                                                                   Інтелектуально розвинена

                                                                                                 Відповідальна

          Освічена

Світова                                                          Творча                                   спільнота            

                                Соціалізована

                                                                                             Духовно збагачена

                                                                                                   Толерантна

                                                               Я                             Вихована

                                                                                        Конкурентноспроможна

                                                                                              Працелюбна

                               Суспільство                     Працездатна                               Особистість

                                                                                Довкілля