пʼятниця, 27 листопада 2015 р.

"Літературна валіза. Львів-Відень"
·        Звучить музика  (пісня «Найкраще місто» у виконанні Оксани Білозір)
·        Виходить двоє учнів (хлопець і дівчина)
Учень
    Подорожі…, мандри…, нові враження…
Чи подобається тобі подорожувати?
Учениця
   Так, дуже подобається. Бо хто ж відмовиться від нових вражень, емоцій, знань. А ще мандрівка для мене є чудовим способом відпочити від повсякденності, турбот та проблем.
Учениця
    Я вважаю, що мандрівки розширюють наш кругозір і допомагають розвинути творчі здібності, роблять нас креативними.
Учень
    А ще подорожі роблять нас привабливішими. Адже коли ми позитивно сприймаєм нову місцевість, пробуджуєм в собі цікавість, тоді ми наповнюємо себе світлими емоціями.
Учениця
   Як добре, що у нашій школі працюють учителі, які закохані у подорожі і дбають про нас, про наш розвиток, збагачення.
Учень
    Так, дійсно.
  Часто, коли ми кудись поїдемо і знайомимось з новими людьми, то кажемо, що ми зі Львова, а вже коли ближче спілкуємось, то повідомляємо, що із Львівської області.
Учениця
    Приємно чути гарні відгуки про Львів, що це місто-музей, яке часто називають культурною та духовною столицею України. Побувавши у Львові, милуєшся дивовижною архітектурою, в якій змішалися ренесанс і бароко, романський стиль і готика, ампір і рококо.
Учень
    Можна поринути у дивовижну атмосферу, створену сплетенням аромату кави і шоколаду, його вузькими вуличками, на яких і тепер можна побачити кінні екіпажі, його затишні кав’ярні, які так і ваблять туристів.
Учениця
   Якось Вікторія Степанівна розповідала нам, що Львів – місто, яке схоже на Відень, Краків або Прагу. Його собори нагадують римські … У нього стільки ж облич, скільки і назв: «місто Лева», "маленький Відень"," маленький Париж".
Так, Відень – Львів … як багато між ними спільного …

Учень
    Коли ти подорожуєш, то і багато пізнаєш нового, збагачуєш себе новими знаннями, дізнаєшся, хто з видатних людей бував у Львові – славетних гостей Львова. А хто з українських митців бував, наприклад, у Відні …
Учениця
     Сьогодні ми здійснимо віртуальну подорож Львів-Відень, аби дізнатися про літературні, культурні зв’язки між цими містами. Якщо це подорож, то нам потрібна валіза – літературна валіза… яку ми наповнимо новими враженнями та знаннями.              Отже ,  місто Львів …
Фрагмент фільму" Наш Львів"( коментар Богдана Ступки)
Учениця читає поезію Анни Канич «Найкраще місто»
Під Замком, на горбах, в долині -
Зеленогривий, гордий Львів.
Вже восьмий вік іде , як сину
Данило-князь тут місто звів.

Цей град краси, суцвіття  храмів -
Моя колиска золота.
Тут я зростала поміж львами
З піснями в серці й на устах.

Найкраще місто на землі
Для мене – ти , мій Львове,
Ти – мій Париж , маленький Рим,
О рідний мій, чудовий!
Найкраще місто на землі -
Ти, мій Львове!

З твоїх долонь твердих спиваю
Наснагу й силу в тяжкі дні,
Твоїми болями страждаю,
Твій спів відлунює мені.

Коли ж, як сніг, в тобі розтану,
Злечу хмаринкою увись -
Я піснею твоєю стану,
Зігрію камінь, як колись.

Найкраще місто на землі ...


Учень
У Львові двічі бував французький письменник Оноре де Бальзак, де зупинявся в готелі «де ля Рус» (сучасний готель «Жорж»).
Учениця
Микола Лєсков, неповторний російський письменник, був в Україні. Зупинявся в готелі Куна (не зберігся) у Львові і спостерігаючи за життям українців, прийшов до висновку, що тут «любий Кобзар України ще у більшій повазі …»
Учень
Найяскравішим представником Відродження є Вільям Шекспір – гордість англійської літератури. Існує думка, що ім’я Шекспіра стало відомим в Україні на початку ХІХ століття, і знайомство з його творчістю відбулося головним чином по лінії літератури. Але є маловідомий факт про те, що у Львові вже у 90-их роках XVIII ст. здійснена постановка «Гамлета» в приміщенні однієї з львівських камяниць на пл. Ринок. Через рік на львівській сцені зявилась постановка «Ромео і Джульєтти».
Учениця
Одним з багаточисельних перекладачів Шекспіра (п’єса «Гамлет») українською мовою був ПавлінСвєнцицький – галицький літературознавець середини ХІХ століття, який знайшов вічний спочинок на Личаківському кладовищі.
Учень
Мігель де Сервантес Сааведра, видатний іспанський письменник і гуманіст доби Відродження, у 1605-1615 рр. написав роман «Дон Кіхот», яким незабаром зачитувалася вся Європа. Іван Франко звернувся до Сервантеса ще тоді, коли не було повного українського перекладу «Дон Кіхота,» і з метою ознайомлення дітей з цим твором і письменником надрукував у журналі «Дзвінок» у Львові у 1891 році поему «Пригоди Дон Кіхота».
Учениця
Адам Міцкевич увійшов в історію польської та світової літератури як геніальний поет.
Учениця
Культ Міцкевича у Львові має давню історію, хоча самому поету не довелося бувати тут, і лише його син у 1904 році став свідком урочистого відкриття пам’ятника свого геніального батька, авторства львівських митців Тадея Попеля та Михаїла Паращука. Цей шедевр є дотепер своєрідною візитівкою міста Львова.
Учень
Образ Міцкевича назавжди закарбовано у львівському камені у вигляді погрудь та скульптур на фасадах будинків: на вулицях Театральній, І. Франка, Саксаганського, Листопадового чину, князя Романа та на проспекті Тараса Шевченка. У середині ХІХ ст. у Львові було створено товариство А. Міцкевича, метою якого була популяризація та вшанування творчості видатного поета.
Учень
У 1895 році в часописі «Дзвін» було надруковано «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта українською мовою.
Учениця
Войнич ЕтельЛіліан, англійська письменниця (1864-1960), авторка статей про східнословянський фольклор. Листувалася з Павликом. У 1911 році випустила збірку перекладів творів Т. Шевченка, його життєпису англійською мовою. На початку 60-их років була у Львові.
Учень
Проспер Меріме, чудовий французький письменник, писав про облогу м. Львова військами Б. Хмельницького, загибель українців в Бернардинському монастирі.
Учениця
Книга французького письменника-фантаста Жуля Верна (1828-1905) «Замок у Карпатах» уперше побачила світ українською мовою у Львові в 1934 році в передплатній серії «Українська бібліотека».
Учень
Антон Чехов, як відомо, мав українські корені: «Я хохол, и етимгоржусь» (з листа А.П. Чехова). У 1894 році Антон Павлович відвідав Львів. Купив два томи Т. Шевченка (Чехов А.П. ІІ собр. соч. В 20-ти томах. М., 1949, Т.16., с. 167,168).
Учень
Джеймс Олдрідж, перебуваючи у Львові, писав: «Повернувшись в Англію, ми збережемо найкращі, найщасливіші спогади. З привітом і захопленням – ваш англійський друг і його сімя».
Учениця
І та ІІ Світові війни (1914-1918, 1939-1945) були провідною темою у творчості багатьох європейських письменників. Львів і Галичина опинились у центрі військових подій.
Головний герой твору Ярослава Гашека (1883-1923) «Пригоди бравого солдата Швейка» побував на українських землях. На станції Підзамче у Львові було організовано їдальню для вояків, що відїжджали на фронт. Можливо, її послугами скористався і бравий солдат Швейк, коли їхав через Львів на Жовтанець.
Учень
Улітку 1943 року Генріх Белль опинився на Східному фронті, значна частина його проходила в цей час через територію України: Галичина, Волинь, Львів, Коломия, Стрий, Калинівка та багато інших.
Учениця
Великою любовю про Україну писав єврейський письменник Шолом-Алейхем в творах ліричного звучання, таких, як «Пісня пісень» та автобіографічному романі «З ярмарку».
Учень
Цікаво, що у творах Шолома-Алейхема звучать українські мотиви: письменник відзначає позитивне ставлення до євреїв у тодішній Галичині. В повісті «Хлопчик Мотл», де йдеться про відвідування Львова по дорозі до Америки, говориться, що у Львові «у суботу» євреї одягаються по-своєму, ходять цілком вільно скрізь по місту і ніхто їм слова не сказав. А люди які? Золото, а не люди».
Виконання учнем (супровід гітари) пісні Кузьми Скрябіна «То є Львів»
Австрійські митці у Львові
Учениця
  В минулому Львів був у складі Австро-Угорської імперії.   Тому
у нашому місті жили та працювали видатні австрійці: літератори, скульптори, художники, архітектори. Серед них були сини відомого австрійського скульптора А. Шімзера Антон та Йоганн-Баптист. Здобувши освіту у віденській Академії мистецтв вони переїхали до Львова. Працювали в стилі класицизм та ампір. А. Шімзер створив рельєфи «Паріс викрадає Єлену» і «Еней рятує батька» на будинках банківської фірми «Й. Гауспер і В. Віолану» (проспект Свободи).
Учень
Піаніст, диригент, композитор і педагог Франц Ксавер Вольфганг Моцарт – молодший син композитора В.А. Моцарта певний час жив і працював у Галичині, зокрема у Львові. Саме тут він працював учителем музики, диригентом театру, організував і очолив музичне товариство святої Цецилії, хор та інститут співу. До слова, батько композитора В.А. Моцарт у свій час навчався з українським композитором Максимом Березовським, з яким мав дружні відносини. Згодом М. Березовського називали «українським Моцартом».
Учениця
У місті Броди Львівської області у 1894 році народився класик австрійської літератури, автор антимілітаристських романів Йозеф Рот. Освіту здобував у Львівському університеті. Його романи «Готель Савой», «Ціппер і його батько» перекладені українською мовою.
Учень
Виразником української ідеї був поет і військовий діяч Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінген, який прибрав собі і українське ім’я Василь Вишиваний. Вільгельм досконало володів українською (шостою іноземною), любив носити український національний одяг, здебільшого вишиту сорочку, за що його і прозвали Вишиваним. У 1918 році Вільгельм командував українським легіоном. Після розпаду Австро-Угорської імперії вступив на службу в Українську армію і очолив легіон Українських січових стрільців. У Відні 1921 року видав збірку своїх українських віршів «Минають дні». «Я почуваю себе українцем і тільки для добра України можу працювати», - писав Василь Вишиваний.
Учениця
Леопольд фон Захер-Мазох народився у Львові в 1836 році, на Галичині, що входила до складу Австро-Угорської імперії. Головний доробок письменника складають романи і повісті, дія яких розгортається в Галичині. Та й народився він в Лемберзі – так тоді називали Львів – 27 січня 1836 року у мішаній родині: батько за походженням німець, президент поліції у Львові, мати – дочка українського професора і ректора Львівського університету. Перебуваючи в Золочеві та Коломиї, він полюбив рівнини та карпатські верховини, які й через десятиліття зумів з топографічною точністю зобразити у новелах «Місячна ніч», «Капітулянт», повісті «Дон Жуан з Коломиї» французькою мовою. Цікаво, що виховала Леопольда проста жінка з села Винники, що біля Львова, і до 12 років майбутній письменник спілкувався українською мовою. Вплив Галичини відчутний у творчості цього літератора, починаючиз його першого роману «Галицька історія». У Львові вже декілька років існує Міжнародний фонд Леопольда фон Захер-Мазоха.
Учениця читає поезію Василя Симоненка «Український Лев»
Бубнявіють думки, проростають словами,
Їх пагіння бринить у завихренні днів—ходжу між левами,
Недаремно ж і місто називається – Львів.
Є міста-ренегати, є просто байстрята,
Є леви, що мурликають, наче коти, -
Божевільно-байдуже облизують грати,
І пишаються з власної сліпоти.

Але думать про них я сьогодні не хочу,
Бо мені, видно, трішечки повезло—
Я побачив у Львові Міцкевича очі,
Кривоносові плечі й Франкове чоло.

Сивий Львове! Столице моєї мрії,
Епіцентр моїх радощів і надій!
Вибухає душа – я тебе зрозумію.
Але, Львове, хоч трішки мене зрозумій.

Я до тебе прийшов із захопленням сина
Од степів, де Славута легенди снує,
Щоби серце твоє одчайдушне левине
Краплю сили хлюпнуло у серце моє.
Українські митці у Відні
Учень
У Відні перебував Іван Франко. У місті встановлено памятник письменнику 28 травня 1999 р.
Меморіальна дошка Івану Франку встановлена в інституті германістики Віденського університету, в якому митець успішно захистив докторську дисертацію. Відкрита 29 жовтня 1993 р.
Меморіальна дошка Івану Франку розташована на фасаді будинку, в якому Іписьменник проживав більшу частину свого перебування у Відні. Відкрита у 1960 р.
Учениця
Іванові Франкові не судилося завершити в Україні дисертацію про творчість Івана Вишенського. З різних причин Львівський університет відмовив йому у складанні докторського іспиту і восьмий семестр Іван Франко закінчує у Чернівецькому університеті. Зацікавившись пропозицією відомого вченого професора Ветрослава Ягича отримати стипендію у Віденському університеті, майбутній письменник відважується у 33-у віці продовжити навчання, мріючи, як він пише в листі Михайлу Драгоманову, «з часом обняти доцентуру приватну слов’янських літератур при університеті. Правда, я знаю, що доцентура така, по політичним раціям, була б дуже вузькою і дуже ховзькою кладкою, та все-таки, хто його знає, як можуть змінитися «обставини».
7 жовтня 1892 р. Іван Франко прибув до Відня, а вже 11 жовтня розпочав навчання в університеті. Він опрацьовує численні наукові матеріали, відвідує лекції провідних вчених і під впливом проф. В. Ягича, керівника його докторської і приятеля, змінює тему дисертації на «Варлаам і Йоасаф. Старохристиянський духовний роман».
Проф. В. Ягич дуже високо оцінює наукові дослідження І. Франка і бачить у ньому талановитого славіста.
Учень
Не проходить повз Каменяра і громадсько-політичне життя у Відні. Він підтримує дружні стосунки з лідером австрійських соціал-демократів Віктором Адлером, іншими провідними політиками країни. Паралельно з тематикою своєї дисертації Франко вивчає історичні документи, демографічну й національну статистику, цікавиться аграрними і соціальними відносинами в Австрійській монархії. У своїх політичних статтях він критикує австрійські правлячі кола, відстоюючи ідеї незалежної соборної України, але при цьому об’єктивно відзначає більш ліберальну політику австрійського уряду щодо українців, ніж уряду Російської імперії.
1 липня 1893 р. відбулася офіційна церемонія присудження І. Франкові ступеня доктора філософії. Через декілька днів він залишає Відень.
Памятна дошка Михайлові Грушевському знаходиться на будинку, в якому відомий громадський діяч та вчений проживав під час еміграції. Відкрита 4 жовтня 1996 р.
Перше перебування Михайла Грушевського у Відні тривало кілька місяців. Перша світова війна застала його на Галичині. Науковець намагався переїхати до Києва, але місцева жандармерія наказала виїхати до Угорщини. Звідтіль, при сприянні «Союзу визволення України», він прибуває до Відня, де проживає з 28.09 по 1.12.1914 р.
Учень
Цікаво, що у Відні  часто перебувала Леся Українка (меморіальна дошка Лесі Українці була відкрита 25 лютого 1999 р.).
З Австрією (на той час Австро-Угорською імперією) у житті Лесі Українки повязано чимало цікавих і вагомих сторінок. Сюди вона приїздила на лікування, для зустрічей з друзями і однодумцями (Іваном Франком, Михайлом Грушевським, Михайлом Павликом та ін.). Саме на території Австро-Угорщини Леся Українка ще у ті роки гідно вшановувалась як знана українська поетеса й громадська діячка, чого, на жаль, довгий час довго не мала в Україні (тоді офіційно Малоросії), тобто на терені царської Росії.
В одному зі своїх листів до брата Леся Українка ділиться своїми враженнями від Відня: «Ми живемо в старій, дуже гарній частині міста, недалеко від нас починається Бург (Burg) (цісарські будови і парк), там же Бургтеатр (Burgtheatr), недалеко Ратуша (Rathaus), парламент – все чудові будинки в різних стилях, сила на них орнаментики і скульптури (…) Що не дім, то зараз каріатиди, атланти, маски, генії і Бог зна що! Та вже такого розкішного міста, як Відень, може і в світі нема». (Українка Леся. Зібрання творів у 12 т., К.,1978, т.10, с.75).
Учениця
Барельєфна дошка Івану Пулюю та Пантелеймону Кулішу відкрита 30 квітня 1998 р. на фасаді будинку, де у 1870 р. проживали обидва видатні діячі української культури і науки.
Церемонія відкриття дошки має свою передісторію, датовану 1927 роком. Саме тоді українське студентське товариство «Січ», що діяло у Відні, відкрило невеличку памятну таблицю. У 1998 р. таблиця була замінена барельєфною дошкою й передана до місцевого музею памяток архітектури.
І. Пулюй зробив значний внесок у справу національного відродження українського народу. У 1869 р. він видав молитовник українською мовою і разом з Пантелеймоном Кулішем був автором виданого у 1903 р. у Відні першого повного перекладу Біблії на українську мову. Крім цього, І. Пулюй переклав для українських гімназій підручник з геометрії і видав українською мовою ряд наукових брошур у галузі фізики та астрономії.
Учень
Меморіальна дошка Лесю Курбасу відкрита 5 листопада 1998 р. на будинку, в якому відомий український режисер проживав, навчаючись у Відні.
Час навчання на філософському факультеті Віденського університету (1907-1908 роки) Лесь Курбас використав не тільки для відвідування лекцій, але й для активного знайомства з театральним життям австрійської столиці. Відень якнайкраще залучав молодого Курбаса до театру.
Відомо, що у Відні Лесь Курбас відвідував також драматичну школу, однак через відсутність конкретних документів неможливо з’ясувати, що це була за школа і як відбувався там процес навчання.
Курбас формується як творча особистість в атмосфері підвищеної вимогливості до мистецтва і відповідальності перед ним.

Учениця
Памятник українським козакам, що брали участь у визволенні Відня від турецької облоги був відкритий 15 вересня 2003 р.
На відзначення 320-ї річниці визволення Відня від турецької облоги, а також у зв’язку зі святкуванням 12-річчя Незалежності України, Посольством було реалізовано проект по встановленню в австрійській столиці пам’ятника українським козакам, створеного колективом у складі скульпторів Голови Національної Спілки художників України, професора В.А. Чепелика, О.В. Чепелика та архітектора В.П. Скульського. Пам’ятник було виготовлено на Київському творчо-виробничому комбінаті «Художник», директор В.С. Шевелюк.
Учень
Українець Юрій Кульчицький, родом із містечка Самбір під Львовом, відзначився своїм геройством та мужністю під час турецької облоги Відня у 1683 році.
Міська влада хотіла неодмінно нагородити героя. Юрій Кульчицький сказав, що був би вдячний, якби йому віддали мішки з кавою, покинуті в турецькому обозі. Тоді в Європі було ще дуже мало відомо про цей напій. Тому «батьки» міста не без здивування виконали згадане прохання. Невдовзі, завдяки Юрію Кульчицькому, приготування кави стало однією із найвідоміших кулінарних традицій австрійської столиці. У Відні встановлено памятник Юрію Кульчицькому.
Учениця
Як і Відень, Львів славиться запашною кавою, шоколадом, смачними штруделями, цікавими фестивалями.
(Усіх гостей пригощають філіжанкою кави та смачним штруделем)
Звучить пісня «Старенький трамвай» (у виконанні «Піккардійської терції»)
style='font-size:14.0pt;line-height:150%'> 


Звучить "Соната" Л. ван Бетховена

Немає коментарів:

Дописати коментар