пʼятниця, 27 листопада 2015 р.

Світова велич генія
        Слово учителя
Тарас Шевченко… Геніальний поет і самобутній художник, мислитель. Він займає найпочесніше місце в світовій літературі і образотворчому мистецтві XIXстоліття. «Тарас Шевченко не має собі рівних у світовій літературі.» - писав німець Курелла. «Він був найбільш народним поетом з усіх великих поетів світу. Поезія Шевченка була явищем єдиним і неповторним. Немає для неї відповідника у світовій літературі.» - проголосив поляк Якубець.
До вашої уваги літературно-музична композиція «Світова велич генія». Підібраний матеріал із рубрики «Додатково і цікаво!»
Учень «Світова велич поета»
                          Тарас Шевченко – символ України
                           І всіх, хто бореться за волю і права,
                          За честь і гідність кожної людини,
                           Щоб правда лиш одна була
                           В його віршах єство усіх стражденних,
                           Жалі й відвага, болі й боротьба.
                           Душа крилата бідних й неписьменних
                           Поезію в широкий світ вела.
                            Він був рабом, що розлюбив свободу
                           Й ціною волі – виробив її:
                           Не для родини і сім’ї – народу
                            Віддав свої він роки молоді.
                            Шевченка слово дороге для людства –
                            В його віршах планета оживає:
                            Земля Вкраїни, щедра і родюча
                             Усім народам край свій нагадає.
                            Краса і велич рідної природи,
                            І море синє, й хата край села,
                            Родина у садочку, мир і згода –
                             У серці кожному картина дорога…
                              І трударі, й жінки усього світу
                           Себе в селянах бідних впізнають,
                             Що мають душу чисту й неприкриту
                             Любов до рідних в серці бережуть .
        Тарас Шевченко є одним з найбільших
                              Художників й поетів на Землі …
                              Звучать в усіх країнах його вірші,
                              Де волю здобувають в боротьбі.
Учениця
 Подвижницьке життя Тараса Шевченка, його безкомпромісна боротьба за національне й соціальне визволення українців та всіх пригноблених Російською імперією націй, глибоко народна творчість українського генія викликали широкий резонанс насамперед в Україні й Росії, а згодом у  всій Європі .
З Шевченком були знайомі, високо оцінювали його твори видатні митці слов’янського світу та Західної Європи.
Віддаємо належну честь і шану поетові В. Жуковському, художникові К. Брюллову й усім тим, хто поклопотався про викуп Шевченка з кріпацтва, не забуваємо енергійних та настирливих зусиль родини Рєпіних (насамперед Варвари Миколаївни) і Толстих (Федора Петровича й Анастасії Іванівни) про полегшення долі поета на засланні та про його звільнення.
·        Музичне виконання твору Шевченка «Тече вода з-під явора» (виступ ансамблю бандуристів). Додаток №1
Учениця.  Українці вдячні багатьом діячам російської культури, які високо оцінили творчість Т. Шевченка. У своїх статтях в «Современник» Микола Чернишевський (1828-1889) підтримував українську літературу, найвидатнішим творцем якої вважав Т. Шевченка. В рецензії на журнал «Основа» російський критик перший сказав, що з появою Шевченка українська література набула світового значення.
Учень.Микола Добролюбов  (1836-1861) у рецензії « Кобзар» Тараса Шевченка»(«Современник», 1860, №3) ґрунтовно й аргументовано висловився про органічний зв’язок творів українського поета з народним життям і народними піснями; порівнював Т. Шевченка з російським поетом Олексієм Кольцовим  (1809-1842), але ставив його значно вище  від російського поета, бо саме Шевченко дав неперевершені зразки народності в своїх поезіях і поемах. (До речі, О. Кольцов збирав українські народні пісні та прислів’я і навіть написав кілька віршів українською мовою).
Учениця.Повагу й шану виявляв до України видатний російський письменник Михайло Юрійович Лермонтов (1814-1841) і навіть назвав  її « сумною вітчизною». Про ставлення поета до українського народу свідчить його вірш «На світські окови». (До речі, за радянських часів, коли модно було говорити про дружбу народів і вишукувати приклади такої дружби в офіційному розумінні цього слова, вірш Лермонтова не увійшов до збірки його творів, рекомендованих для вивчення в школі). Т. Шевченко дуже любив Лермонтова і в листі до М. Лазаревського 1847 р. писав : «Пришліть ради поезії святої Лермонтова хоч один том, велику, превелику радість пришлете з ним …» Після одержання двотомника український поет склав вірш «Мені здається, я не знаю», в якому звернувся до Лермонтова з таким визнанням : 
Де ж ти ?
Великомучениче святий!
Пророче Божий! Ти між нами,
Ти, присносущий, всюди з нами
Витаєш ангелом святим.
Учениця.Згаданий двотомник у Шевченка відібрали під час обшуку 1850 року. Для обох поетів спільною була велика сила викривального слова. Недарма через багато років М. Рильський напише: «Можливо, в усіх слов’янських літературах не було більших співців гніву, обурення, співців зневаги , як Лермонтов і Шевченко». За сюжетом  вірша Лермонтова «Умираючий гладіатор» Шевченко виконав малюнок із такою ж назвою. Описание: 1054
І.  Франко назвав М. Лермонтова корифеєм російської поезії.
Вірш М. Лермонтова «Умираючий гладіатор». Додаток №2
Учениця
Високу думку про творчість Кобзаря мав відомий російський поет Микола Некрасов  (1821 - 1878) , дарма що свого часу Шевченко поставився критично до деяких його поезій. Некрасов по-шевченківськи трактував споконвічну мрію покріпачених селян про щасливе майбутнє в поемах «Мороз, Червоний ніс  та «Орина, мати солдатська», а також відстоював цільність і неподільність спадщини Шевченка. Російський поет є автором відомого вірша «На смерть Шевченка», в якому він з непідробним болем і співчуттям змальовує страдницьке життя великого українця.
Вірш М. Некрасова «На смерть Шевченка». Додаток №3
Учениця
Дружні зв’язки з Шевченком підтримував визначний російський прозаїк  Іван Тургенєв (1818-1883), від нього дізнався багато подробиць про життя на засланні. Тургенєв клопотався про посмертне видання творів Шевченка за кордоном і опублікував свої «Споминки про Шевченка» (1878). Щоправда, російський прозаїк не збагнув поворотної ролі в малярстві Шевченкових офортів, не оцінив їх жанрової новизни, зате висловлював щирі симпатії до українського поета. Саме завдяки Шевченкові Тургенєв глибше зацікавився українською літературою й культурою, мистецтвом і мовними проблемами українців.

Учениця
Свого часу в українській і російській критиці нерідко порівнювали Т. Шевченка з Миколою Гоголем (1809-1852). Для цього, звісно, було чимало підстав. Так , відомо, що наш поет цікавився творчістю свого великого земляка, а в листі до Рєпніної 07.03.1850 р. охарактеризував М. Гоголя як особистість, обдаровану глибоким розумом і ніжною любов’ю до людей. Стверджують, що й М. Гоголь захоплювався поетичною та живописною творчістю Шевченка, співчував його тяжкій долі. В поезії «Гоголю», написаній наприкінці 1844 р. в Петербурзі, геній українського слова так характеризує стан творчості своєї  і свого земляка : «Ти смієшся , а я плачу, Великий мій друже » і закінчує вірш запевненням , що попри всі негаразди художня література виконуватиме своє призначення : «А ми будемСміяться та плакать». Однак не варто забувати й різниці в підході обох велетнів слова до зображення життя, зокрема українського. Недарма ж існують поняття «Україна гоголівська» й «Україна шевченківська», а вони не просто різні , а в дечому й неспівмірні.
Вірш Т.Г. Шевченка «Гоголю». Додаток №4
Т. Шевченко був автором ілюстрації до повісті Гоголя «Тарас Бульба» - «Зустріч Тараса Бульби з синами».
Описание: 0017
Сценка з повісті М. Гоголя «Тарас Бульба»
Учениця
Ще більший інтерес до історії українського народу і його культури та до творчості Шевченка письменник виявляв геніальний російський письменник Лев Толстой. Він захоплювався віршами поета, а його поему «Наймичка» вважав справжнім зразком високого мистецтва. У свою чергу Шевченко  цікавився повістями Л. Толстого «Дитинство» й «Отроцтво», з увагою ставився до його педагогічних новацій у Ясній Поляні, зокрема до відкриття школи для селянських дітей.
Учениця
Українець за походженням, видатний російський прозаїк і драматург Антон Чехов (1860-1904) любив і вірші Шевченка, й Україну, яка дала світовій культурі такого генія поезії. Про це Чехов писав у листах до знайомих , а в листі до А. Кримського зробив знаменне визнання: «Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко…»
Учениця
У 80-х роках XIXстоліття із забороненими творами Шевченка ознайомився російський письменник Максим Горький (1868-1936), а влітку 1891 р. відвідав могилу поета. Перебуваючи деякий час у с. Мануйлівці на Полтавщині (1897 і 1900), Горький створив аматорський гурток, який поставив «Назара Стодолю», а сам не раз читав селянам гнівні Кобзареві поезії в оригіналі. Російський письменник турбувався про видання творів Шевченка в перекладі російською мовою. М. Горькому належить вислів про Шевченка як першого і воістину народного поета, а також промовиста характеристика : «Шевченко, Пушкін, Міцкевич – люди, які втілюють дух народу з найбільшою силою, красою і повнотою».
Учениця
Т. Шевченко був добре обізнаний із польською літературою, хоч і не все в ній сприймав однозначно. Так, він читав «Канівський замок» С. Гощинського, але в поемі «Гайдамаки» дав інше трактування Коліївщини. Знав Шевченко творчість А. Міцкевича і захоплювався нею. Поезії Кобзаря активно перекладали і популяризували в Польщі, хоча й трохи менше, як у Росії. Від його віршів та драми «Назар Стодоля» була в захваті Еліза Ожешко (1841-1910), читав і перекладав Шевченка  Стефан Жеромський.
 Учениця
Про твори Шевченка поляки теж сперечалися досить гостро, досліджували ґрунтовно  й наполегливо . 1865 р. у Львові з’явилася перша польська монографія Г. Баттальї «Тарас Шевченко. Його життя й твори». В журналі «Село», який виходив у Львові польською мовою, була вміщена така характеристика українського генія: «Сміливо можна твердити, що жоден із слов’янських народів не мав тоді такого справді народного поета, як Шевченко». (1867)          Йому присвячували вірші десятки польських поетів. У 60-ті рр.. XXстоліття з’являється ряд монографічних досліджень , зокрема про Шевченка й польську літературу. Найповнішим польським дослідженням життєвого й творчого шляху Шевченка (фактично літературною біографією поета) справедливо вважається роман польського письменника          й  літературознавця ЄжиЄнджеєвича (1902-1975) «Українські ночі, або Родовід генія».
Учениця
Своїм добрим друзям і приятелям, діячам польської культури, Шевченко присвятив вірш «Полякам» , який почав 1847 р. на засланні , а закінчив 1858 р. в Нижньому Новгороді. Справедливо  засуджуючи загарбницькі дії «неситих ксьондзів, магнатів» щодо України в XVII-XVIIIст.., щиро закликаючи до злагоди на майбутнє, Шевченко, на жаль, подав у надто ідеалізованому вигляді українсько-польські взаємини до проголошення Брестської унії 1596 р.
Вірш Т. Г. Шевченка «Полякам». Додаток №5
Учениця
Інтенсивне входження Шевченка у слов’янські літератури цілком зрозуміле : спільною була важка доля багатьох слов’янських народів, тотожними – обставинами національно-визвольної боротьби. Однак Шевченко прийшов і в культуру Західної Європи, хоч умови життя тут і в слов’янському світі відрізнялися суттєво.
Учениця
Відносно швидко дізналися про Шевченка австрійці й німці. Для цього були сприятливі обставини: Галичина й Буковина входили тоді до складу Австро-Угорщини, тут не було ніяких урядових заборон чи утисків щодо української мови, як у Росії. Західноукраїнські письменники вільно досліджували творчість свого генія й перекладали його німецькою мовою (найбільше – понад 30 поезій – переклав І . Франко). Початок активному входженню Шевченка в австрійську літературу поклав Йоган Георг Обріст(1843-1901) – австрійський літературознавець. Учителюючи в Чернівцях, він 1870 р. видав книжку  «Тарас Григорович Шевченко  - малоросійський поет», у якій вмістив літературно-критичний нарис про Шевченка і 14 його поезій у власному перекладі.

Учень
Велике значення для популяризації українського поета в Австро-Угорщині й Німеччині мали згадувана вже наукова розвідка К.-Е. Францоза  «Українці і їхній співець» (Лейпціг, 1878) та його численні статті в періодиці. Австрійський письменник ставив Шевченка поруч  із А. Міцкевичем, І . Тургенєвим, Л. Толстим, підкреслював його світове значення.
Учениця.Окрім Францоза, твори Шевченка німецькою мовою перекладав і високо оцінював австрійський культурний діяч Віктор Умлауф (1836-1887). Інший австрієць – відомий поет Райнер Марія Рільке (1875-1926) приїхав на Україну 1900р. і близько двох тижнів прожив у Києві. Деякі дослідники стверджують, що посмертна маска Т. Шевченка, яку Р. Рільке побачив у Києві , надихнула його на створення вірша «Смерть поета» , в якому автор наголосив на єдності померлого поета з усім світом. Лице його – «то весь безмежний світ, що горнеться до нього нині», а  машкара, яка вкрила поетове обличчя, приречена «загинути у тліні».
Вірш Р.М. Рільке «Смерть поета» (німецькою мовою). Додаток №6
Учень
Після Києва австрійський поет вирушив у двомісячну подорож по Україні, побував у Полтаві, Харкові, Кременчуку, відвідав могилу Шевченка, придбав збірку його творів. Прямий наслідок цієї подорожі – кілька віршів та оповідань. На початку XX століття переклади Шевченкових поезій усе частіше з’являються в австрійській пресі, виходить збірник «Тарас Шевченко – найбільший поет України» (1914).
Учениця
Ще під час перебування в Петербурзі Шевченко знайомився із творами класиків німецької літератури Йоганна Вольфганга Гете (1749-1832), Йоганна Фрідріха Шиллера (1759-1805), поета і драматурга К.-Т. Кернера (1791-1813), з працями вченого А. Гумбольдта, високо оцінював їхній внесок у європейську науку й культуру . Згадки про це знаходимо в листах, повістях і «Щоденнику поета». Німецька культура  (як зрештою, й інші європейські культури – російська, польська) мала позитивний вплив на Шевченка. Як уже відзначалося, перша згадка про нашого поета німецькою мовою припадає  на 1843 р. – це анотація Я. Йордана в журналі «Щоденники слов’янських літератур, мистецтва і науки» на поему «Гайдамаки».

Учень
Також німцям були доступні всі австрійські публікації про Шевченка. А німецький журнал «Український огляд» (1903-1916) регулярно публікує переклади його творів. !904 і 1906 років у Чернівцях виходить два випуски «Вибраних поезій» у перекладі С. Шпойнаровського. Широкий відгук у Німеччині й Австрії викликала книжка «Вибрані вірші Тараса Шевченка», видана 1911 р. у Лейпцігу в гарному перекладі письменниці й художниці Юлії Віргінії (1878-1942). Тут було 30 віршів і поем, ілюстрованих репродукціями Шевченкових малюнків. На думку авторки, Шевченко – поет усього страждального людства , він займе визначне місце у світовій літературі.
Учениця
1916 р. виходить німецькою мовою поважна праця шведського славіста А. Єнсена «Тарас Шевченко. Життя українського поета» . Літературознавець А. Лютер вважав, що наш поет «сам створив цілу літературу, а в піснях утілив весь свій народ ». У середині XX століття перекладено німецькою майже 150 творів Шевченка. Чимало його віршів було опубліковано у збірках «Українська лірика» та «Поезії» (остання –англійською, французькою  і німецькою мовами).
Учень
Стосунки Шевченка із французькою культурою теж були досить широкими й плідними. Як учень Брюллова й художник , він знав твори французьких живописців і скульпторів класичного спрямування. Що ж до письменників, то Шевченкові імпонували Жан-Батіст Мольєр (1622-1673), Вольтер (1694-1778) та енциклопедисти, а за романом Ф.-С.  Фенелона «Пригоди Телемака, сина Улісового» він виконав малюнок «Телемак на острові Каліпсо ».
Учениця
 Знав український поет і творчість Віктра Гюго (1802-1885) та Оноре де Бальзака (1799-1850), про якого згадував у повісті «Художник » є згадка про п’єсу П. Ауффенберга «Зачарований дім, або Смерть ЛюдовікаXI», написану за п’єсою Бальзака «Метр Корнеліус».
Однак найбільше зацікавлення у Шевченка викликав поет  П’єр-Жак Бернаже (1780-1857), два вірші якого він переписав у свій «Щоденник».
Учень
      Вперше ім’я Шевченка прозвучало у французькій літературі 1847 р., проте тривалий час французи дізнавалися про нашого поета від своїх мандрівників та вчених. Перша вагома публікація про Шевченка - стаття Е.- А. Дюрана «Національний поет Малоросії Шевченко» (1876). У популяризації творів Шевченка серед французів значна заслуга українських учених-емігрантів своїми виступами в пресі спонукали французьких письменників і дослідників до перекладів Шевченкових творів та їх подальшого вивчення.
Учениця
Як відомо, найулюбленішим письменником Шевченка епохи Відродження був Вільям Шекспір (1564-1616). За мотивами його трагедії «Король Лір» український художник створив два малюнки . Описание: 0072
Особливо любив Шевченко твори великого драматурга у майстерному виконанні  М. С. Щепкіна й А.-Ф.Олдріджа.  Цікавився наш поет  і романами англійських прозаїків Д. Дефо, Дж. Свіфта , В. Скотта, Ч. Діккенса,високо оцінював їх. А до роману «Робінзон Крузо » у 1856 р. навіть зробив однойменний малюнок. Описание: 1047
Монолог Робінзона Крузо (у виконанні учня)
Учень
Близькою за своїм духом була Шевченкові поезія Р. Бернса й Дж. Байрона. У повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали»  Шевченко назвав Байрона «великим» і «знаменитим». Любив цитувати уривки з «Прощальної пісні Чайльд Гарольда» в перекладі А. Міцкевича, цікавився перекладами творів Байрона російською і французькою мовами. Для обох поетів спільним був мотив прометеїзму («Прометей» Байрона  і «Кавказ» Шевченка). Твори Байрона перекладали М. Костомаров, П. Куліш, Леся Українка та багато інших українських письменників.
Учениця
Як і французи, англійці ознайомлювалися з творами українського поета завдяки публікаціям М. Драгоманова, В. Кравчинського, а також О. Герцена й М. Огарьова. Першою англійською розвідкою про Шевченка була стаття «Південноросійський поет», яка побачила світ 1877 р. в журналі «Цілий рік», що його видавав тоді Чарльз Діккенс Молодший (1837-1896). Автором першого ґрунтовного життєпису Шевченка й першим перекладачем «Заповіту» був Вільям Річард Морфілл (1834-1909), який подорожував по Україні й зустрічався з М. Драгомановим. Згодом він же опублікував нарис «Козацький поет» (1866).
Учень
На якісно вищому рівні були виконані переклади шести поезій Шевченка відомою англійською письменницею Етен-Ліліан Войнич (1864-1961), яка зустрічалася у Львові з І. Франком та М. Павликом, вивчала українську мову й літературу, а 1911 р. видала в Лондоні свої переклади разом із нарисом про Шевченка. Вона назвала українського поета ліриком світового значення.
Низка статей про Шевченка з’явилася в Англії 1914 р. Через десятиріччя в англійському журналі «Слов’янський огляд» було опубліковано ґрунтовну статтю І. Франка «Тарас Шевченко», написану 1914 р.
Учениця
Переклади творів Шевченка і публікації про нього в Англії були доступні водночас і читачам у США й Канади. Перша згадка про українського поета у США припадає на 1868 р. Тоді емігрант з України Андрій Гончаренко у тижневику «Вісник Аляски» опублікував прозовий переклад уривків з поеми «Кавказ ». Перший нарис «Шевченко - національний поет  Малоросії» належить істоикові і журналісту Дж. – О. Стівенсу (журнал «Плеяда», 1876).
Учень
На 90-ті рр. припадає масова еміграція українців до США й Канади. Переселенці везли з собою твори Кобзаря і не розлучалися  з ними. Кінець XIXпочаток XXстоліття  знаменує собою вихід перших українських газет на американському континенті, у яких друкуються поезії Шевченка і статті про нього.
Учениця
Першим у США почав перекладати нашого поета по-англійськи професор Колумбійського університету, відомий славіст КларенсОгастусМеннінг (1893-1972) у 1928 р. Він є автором кількох монографічних праць про Україну  та її історію, про І. Мазепу, про взаємовідносини української і російської літератур , про Лесю Українку та про М. Хвильового. Серед його численних праць, які стосуються  Шевченка, варто назвати такі: «Тарас Шевченко як світовий поет»  (1945), « Шевченко в англійській літературі » (1961), «Тарас Шевченко – поет України»  (1973).
Учень
Подальші переклади творів українського поета й матеріали про нього з’являються у 30-40 рр. Слід відзначити вихід україномовного збірника «Прометеєві українського народу» 1941 р., що містив поезії  Шевченка, статті про нього і твори , присвячені йому. Творчість Шевченка постійно перебуває в полі зору американської преси, ім’я поета популяризували співак Поль Робсон і художник РокуелКент. Пам’ятники українському поетові  споруджено у Вашингтоні (1964) та в Арров-праку біля Нью-Йорку (1970).
Учениця
На початку XXстоліття українські емігранти в Канаді заснували понад 20 читалень імені Шевченка, а 1905 р. створено Товариство імені Т.Г. Шевченка, яке, окрім іншого, випускало й поширювало серію книжок «Шевченківська бібліотека». Твори українського поета друкувала перша українська газетва в Канаді «Канадійський фермер» (із 1903 р.) , а з англомовних – «Український канадець » (із 1848 р.) . Перекладачами  були як емігранти-українські письменники , так і англійці. 1923 р. вийшла книжка А.-Дж. Гантера «Кобзар України» (23 перекладені твори).
Учень
Один із основоположників нової грузинської літератури Акакій Церетелі (1840-1915) був особисто знайомий із Шевченком а також із М. Костомаровим , Х . Алчевською). Про це він розповів у статті «Зустріч з Т.Г. Шевченком» (1911). «Я вперше зрозумів з його  (Шевченкових) слів народ». А . Церетелі виступав на вечорі в Грузії з нагоди сотих роковин від дня народження Шевченка. На знак глибокої вдячності українському поетові став на коліна перед його портретом і так закінчив  свій виступ. За часів Союзу про Церетелі був створений художній фільм, де докладно показали його навчання у російській столиці, взаємини з передовими російськими письменниками, але жодним словом не обмовилися про його вдячність Шевченкові та промову 1914 р. Знали Шевченка й інші грузинські письменники того часу, він був у центрі уваги грузинської преси . Так, газета «Темі » («Громада») 1911 р. писала: «Шевченко – світовий геній, який народжується раз на століття. Його творчість належить не тільки Україні , а й усьому людству». Майже всі твори Шевченка перекладені грузинською, про нього писали десятки дослідників, поети присвятили йому свої вірші.
Учениця
Сучасник і однодумець Шевченка вірменський поет М. Налбандян назвав його «пророком свободи», інший поет  О. Соловян  1911 р. опублікував статтю «Тарас Шевченко – український Прометей» . Більшість творів українського поета переклали вірменською , їх рекомендували вивчати у вузах.
Учитель.Таким був вихід творчості Шевченка у слов’янський світ, Західну Європу й Північну Америку. І хоч не в кожну європейську літературу він прийшов одразу , але ж таки прийшов і залишив помітний слід. Така вже сила генія – привертати до себе мільйони людей  різних країн і континентів. Однак не можемо забувати , що йдеться про творчість поета, жорстоко переслідуваного на батьківщині й заборонованого посмерті. А якби він був представником державної нації і про публікацію та переклади його творів потурбувалися б національна держава, то можна лише уявити собі, як швидко і з яким тріумфом пішла б його творчість по всьому світу.
Учень
Перший ювілей Шевченка, який відзначався в усьому світі, а в Росії був заборонений – сторіччя від дня народження поета. Наступні ювілеї (від 1939 р. і далі) відзначалися широко й помпезно в Радянському Союзі  і трохи скромніше, але без опіки влади у європейських країнах, та, особливо, у США, Канаді й Латинській Америці – тобто там, де була українська діаспора.         
·        Шевченко – художник (демонстрація слайдів з картинами поета)
·        Сценка із давньогрецького міфу «Нарцис» (до картини Шевченка «Нарцис і німфа Ехо»)
·        Перегляд слайдів із зображеннями пам’ятників Шевченкові у світі
    Слово учителя.
Шевченко – поет, Шевченко – художник…
Його мистецький доробок – величезне досягнення не лише української, але і світової літератури. Слава Шевченка пережила добу, в яку він жив. Його безсмертні твори і сьогодні високо цінує прогресивне людство, його ім’я відоме в усьому світі.
·        Читання вірша Шевченка «Заповіт» в англійському перекладі В.Р. Морфілла. Додаток №7
·        Музичне виконання пісні«Кобзарі» (ансамбль бандуристів).Додаток №8


Описание: 0022Описание: 0032Описание: 2037Описание: 1052


Описание: 0002Описание: 0145



                                                                                                                                                                                                                            Описание: 1055                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           







Літературно –музична композиція
«Світова велич генія»
        (Т. Г. Шевченко і світова література)

Описание: 42736197

Учитель зарубіжної                   літератури
       Лутчин В.С.




1 коментар: